04 серпня 2022 року пішов із життя Макаренко Володимир Романович
Володимир Романович усе професійне життя присвятив гірничорятувальній справі.
З вересня 1983 року працював в Державній воєнізованій гірничорятувальній службі у вугільній промисловості.
За період з 1983 по 2000 роки працював у Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні помічником командира взводу, командиром оперативного взводу, помічником командира загону.
З січня 2000 року по грудень 2002 – заступник командира П’ятого воєнізованого гірничорятувального загону.
З грудня 2002 року по червень 2020 – командир Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону.
З грудня 2020 року призначений на посаду начальника Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості.
Неодноразово брав участь у ліквідації складних підземних аварій і порятунку шахтарів на шахтах Донбасу.
За період роботи на посаді начальника ДВГРС під його керівництвом підрозділами ДВГРС забезпечено ліквідацію надзвичайних ситуацій, що відбувались у вугільній галузі та надання невідкладної допомоги постраждалим – ліквідовано 33 аварії та аварійних ситуацій, надана невідкладна медична допомога 854 робітнику гірничих підприємств, виведено з зони ураження понад 1800 гірників.
За відмінну працю, виявлену мужність та самовідданість при спасінні людей і ліквідації наслідків аварій, за вагомий особистий внесок у зміцнення енергетичного потенціалу Держави нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, знаком «За службу в ДВГРС»
(10 років служби), є кавалером відзнаки «Шахтарська слава» трьох ступенів.
Макаренко Володимир Романович мав активну виробничу та життєву позицію, був щирою, відкритою людиною, професіоналом своєї справи, фахівцем та керівником, що навчив та виховав багато поколінь гірничорятувальників.
Міненерго висловлює глибоке співчуття та слова скорботи рідним, близьким та колегам Володимира Романовича Макаренка.
