Відновлення української енергосистеми, розвиток розподіленої генерації та зелений перехід стали головними темами енергетичних панелей в Українському павільйоні на Конференції ООН зі зміни клімату (COP31). Делегацію Міністерства енергетики України очолив заступник міністра Анатолій Куцевол.
COP31 — один із ключових міжнародних майданчиків для обговорення та ухвалення рішень у сфері клімату й захисту довкілля. Цього року захід об’єднав в Анталії понад 100 тисяч учасників зі 197 країн.
Під час дискусії «Національний план з енергетики та клімату України: від ухвалення до впровадження» заступник міністра представив підходи до реалізації енергетичних і кліматичних цілей в умовах війни. Реалізація плану потребує гнучкої політики, здатної адаптуватися до змін безпекової ситуації. Саме через нові виклики Уряд оновив НПЕК вже у 2026-му році, лише через 2 роки після його прийняття.
Під час панелі «Відбудова декарбонізованого, безпечного та європейського енергетичного майбутнього» заступник міністра окреслив бачення майбутньої енергосистеми України, яка має поєднувати декарбонізацію, надійність та енергетичну безпеку.
У довгостроковій перспективі атомна енергетика має стати основою української генерації, газові потужності відіграватимуть важливу роль у балансуванні енергосистеми, а відновлювані джерела енергії залишатимуться одним із ключових напрямів розвитку. Планування також має враховувати зростання попиту на стабільне електропостачання в умовах цифровізації економіки та розвитку центрів обробки даних.
Під час дискусії «Енергетичний перехід України: від традиційної до відновлюваної енергетики» заступник міністра представив перспективи розвитку різних видів генерації — атомної, газової, вітрової, сонячної та гідроенергетики. Серед перспективних напрямів малі модульні реактори та розвиток регіональних енергетичних систем, у яких місцева генерація відповідатиме потребам споживачів.
Під час панелі «Енергетична трилема України: безпека, економічна життєздатність та декарбонізація у часи війни» заступник міністра наголосив на безпосередньому зв'язку енергетичної та оборонної безпеки. Російські атаки змушують Україну переглядати підходи до будівництва, відновлення та захисту енергетичної інфраструктури.
Серед пріоритетів — посилення фізичного захисту енергетичних об'єктів, розвиток розподіленої генерації та створення резервних джерел живлення. Важливим є і розвиток акумуляторних систем і накопичувачів енергії, які забезпечують автономне живлення обладнання та підвищують стійкість енергосистеми в умовах війни.
Під час планування нових енергетичних об'єктів Україна має від початку враховувати ризики воєнного часу та передбачати резервні можливості живлення й захисту. Цей підхід стосується як великих генеруючих потужностей, так і локальних систем, що забезпечують потреби громад і споживачів.
Європейська система торгівлі викидами та механізм вуглецевого коригування імпорту відчутно впливають на підходи українських компаній до декарбонізації. Водночас війна суттєво вплинула на поточні показники викидів через руйнування генерації та промисловості. Тому під час оцінювання декарбонізації важливо враховувати довгострокові стратегії компаній і технології, які вони обирають для відновлення.
«Відбудова має ґрунтуватися на принципі “відбудувати краще”, а точніше — “відбудувати зеленіше”. Це означає впровадження сучасних технологій і підходів, які допоможуть скорочувати викиди та забезпечувати декарбонізацію», — зазначив Анатолій Куцевол.
