Опалювальний сезон передбачає багато ризиків, і наше завдання – максимально підготувати енергосистему для стабільного проходження цього опалювального сезону.
Про це під час спільного брифінгу «Старт та перспективи проходження опалювального сезону 2024-2025 років» повідомив заступник міністра енергетики України Микола Колісник.
«Щодо стану енергетичної системи, то за міжопалювальний період ми провели найбільшу ремонтну кампанію з часів незалежності України, яка стосується великого комплексу заходів, передусім, ремонту того складу обладнання, яке було можливо поремонтувати. Друге - це будівництво додаткових джерел живлення…Ми розуміємо, що входимо в опалювальний сезон, який передбачає велику групу ризиків, і наше завдання – максимально підготувати енергосистему для стабільного, стійкого проходження цього опалювального сезону», – сказав він.
Заступник міністра розвитку громад та територій Тимур Ткаченко своєю чергою зазначив, що в більшості громад опалювальний сезон уже розпочато.
«На сьогодні вже 100% громад та регіонів готові до проходження опалювального сезону, запущено 82% котелень. Сьогодні опалюється 70% житлових будинків, 82% об'єктів соціально-культурного призначення, 84% дошкільних навчальних закладів, 82% закладів освіти та 79% закладів охорони здоров'я. У рамках підготовки до опалювального сезону виконано всі роботи згідно із затвердженими графіками, планових ремонтів та робіт», – сказав він.
За словами Миколи Колісника, у разі кризових ситуацій регіони мають бути забезпечені резервним живленням для об'єктів інфраструктури, домівок громадян. Також проведена і триває робота з розвитку розподіленої генерації. «Регіонам передано значну кількість необхідного обладнання, щоб була так звана генерація для потреб населення на місцях. Ця робота здійснюється досить активно», – зазначив він.
Зокрема, для забезпечення достатнього енерго- й теплопостачання Міністерством енергетики спільно з Міністерством розвитку громад та територій, обласними військовими адміністраціями здійснюється формування паспортів енергонезалежності регіонів, в яких чітко визначаються потреби кожної ОТГ, населеного пункту – де, яка генерація має бути, яку потребу слід закрити чи наростити і яким коштом.
Зважаючи на специфіку регіонів, дані, зібрані в паспортах енергонезалежності, дадуть можливість максимально ефективно спрямовувати донорську міжнародну технічну допомогу для надання необхідного для роботи об’єктів критичної інфраструктури обладнання, а також для забезпечення потреб населених пунктів у розвитку розподіленої генерації.
