У парламентському Комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг за участі Міністерства енергетики, Секретаріату Енергетичного співтовариства та Представництва ЄС в Україні , учасників ринку, ПАТ «Укрнафта», АТ «Укртранснафта», АТ «Укргазвидобування» та Нафтогазової асоціації України відбувся круглий стіл «Законодавчі пропозиції щодо формування мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні».
У центрі уваги - законопроєкт № 9024 та доопрацьовані пропозиції в окремій редакції, що визначає основні правові, організаційні та фінансово-економічні засади створення і функціонування в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН). Його мета – забезпечити внутрішній попит населення та суб’єктів господарювання у споживанні нафти та нафтопродуктів у разі виникнення кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів.
«Створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів - ще одна відповідь на виклик, який поставила перед країною війна. Сьогодні у разі припинення надходжень нафти і нафтопродуктів потребу в них країна зможе задовольняти протягом не більш як 10 - 30 днів за рахунок власного видобутку та наявних запасів. Цього критично мало, враховуючи усю підступність ворога, з яким ми маємо справу, не можна виключати ризику чергової спроби позбавити нас палива», - зазначив заступник міністра енергетики України Микола Колісник.
За його словами, створення запасів нафтопродуктів - важливий елемент енергетичної незалежності країни, адже передбачає формування мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в обсязі до 90 днів середньодобового чистого імпорту або 61 дня середньодобового внутрішнього споживання на випадок виникнення непередбачуваних ситуацій.
Створення МЗНН також є одним із зобов’язань України відповідно до Директиви Ради 2009/119/ЄС.
Згідно з проєктом закону, оператори ринку створюють та зберігають МЗНН на власних потужностях, а також надають суб’єктам ринку послуги з резервування і зберігання мінімальних запасів за договорами (тікетс-угодами). Суб'єкти ринку своєю чергою
• створюють МЗНН на власних потужностях,
• зберігають МЗНН на потужностях відповідальних зберігачів,
• виконують вимоги зі створення МЗНН шляхом укладання договорів (тікетс-угодами) з Операторами,
• оформлюють банківську гарантію для фінансового забезпечення виконання зобов’язань у розмірі 25% ринкової вартості створених відповідно до вимог закону МЗНН.
Учасники ринку мають щороку спрямовувати 3% (накопичувально) від введеного в обіг обсягу нафти та/або нафтопродуктів, але не менше 2 тис. тонн – для імпортерів та 50 тис. тонн – для виробників. Запаси формуються з тих товарних позицій, які вводяться в обіг (для LPG – або в LPG, або в бензинах з коефіцієнтом 0,8). Вони працюють за умови достатнього розміру сформованого обсягу МЗНН та банківської гарантії з достатнім розміром залишку фінансового забезпечення.
На період війни суб'єкти ринку можуть зберігати МЗНН на АЗС разом з комерційними запасами за умови окремого обліку та за кордоном у режимі митного складу.
«Дуже важливо, що законопроєкт не має репресивного характеру. Він не передбачає штрафних санкцій та перевірок. Якщо суб’єкт припустився технічної помилки, працює принцип самостійного повідомлення, і він може її виправити. Єдина відповідальність, передбачена за недотримання та зловживання. У такому випадку банківська гарантія буде списана на казначейський рахунок. Це європейський підхід», - повідомив Микола Колісник.
Він також зазначив, що законопроєкт розроблявся за участі учасників ринку, профільних асоціацій, депутатів та представників органів державної влади і максимально враховує інтереси усіх зацікавлених сторін.
