Сьогодні – 31 річниця незалежності України.
Сьогодні – рівно півроку повномасштабної війни. Півроку, як ми захищаємо свою землю і своє право бути.
Утім, кожний із нас добре знає, що ця війна почалася не 24 лютого 2022 року. Не у 2014. І не у 1917.
Улус Джучі, Московія, Російська імперія, СРСР, російська федерація – за минулі сотні років наш ворог змінював імена, але не свою агресивну ординську сутність. І завжди для нього кісткою в горлі стояла європейська Україна, де вільні люди попри всі складнощі творять власну долю, не озираючись на хана/царя/імператора/генсека.
Сотні тисяч українців, наших предків, були вбиті, закатовані, заморені голодом і репресовані.
24 лютого 2022 року ми здивували світ – і продовжуємо дивувати. Своєю хоробрістю, силою, незламністю.
Багато попередніх років ми сперечались про власну національну ідею, думали про те, яким є наше місце в Європі, у світі, у Всесвіті. Для чого нам, зрештою, потрібна Незалежність?
Події останніх півроку дали і нам, і всім відповідь на це запитання. Ukraine is the capital of brave people.
І наша енергія, наша сміливість, наша стійкість здатні змінити на краще нас самих – і світ довкола.
З Днем Незалежності!
Слава Україні!
