За ініціативи Міненерго Оператор ГТС України та компанія Групи Нафтогаз – АТ «Укртрансгаз» – ведуть підготовку до проведення стрес-тесту 2024 року. Мета – підтвердження достатньої потужності і надійності ГТС і ПСГ в умовах обстрілів та припинення транзиту російського газу.
У межах стрес-тесту буде визначено низку можливих кризових сценаріїв та оцінено ризики потенційної фізичної шкоди інфраструктурі, які можуть вплинути на спроможність транспортувати природний газ із українських ПСГ до ЄС. Підготовка та проведення стрес-тесту передбачають чотири етапи. Результати буде оприлюднено у другій половині квітня – на початок сезону закачування.
Як неодноразово зазначав міністр енергетики України Герман Галущенко, зберігання іноземними трейдерами газу стало можливим зокрема завдяки ініційованому Міненерго спільно з партнерами стрес-тесту української ГТС та ПСГ-2023, який підтвердив, що газотранспортна система може працювати в умовах воєнних викликів та за нульового транзиту. Також важливим чинником стала сертифікація газосховищ за європейськими нормами.
«Це не тільки збільшило довіру партнерів, але і забезпечило взаємовигідну співпрацю, яка посилила енергетичну безпеку України та всього європейського континенту», – зазначив міністр.
«Підготовку вже розпочато. Це дійсно важливо, адже допомагає заохотити наших партнерів зберігати більше газу в наших сховищах. Підготовка та проведення стрес-тесту відбуватимуться у чотири етапи. Результати буде оприлюднено до початку сезону закачування – у другій половині квітня. Дякуємо Міненерго, команді Укртрансгазу, а також партнерам, завдяки яким проведення цих тестів стало можливим», – зазначив очільник Групи Нафтогаз Олексій Чернишов.
У 2023 році інтерес трейдерів до використання української ГТС та ПСГ значно зріс: протягом року загальний об’єм закачаного ними газу до українських ПСГ перевищив у 4 рази показники 2022 року.
Стрес-тест газової інфраструктури 2024 року буде змодельовано та здійснено робочою групою у складі та за сприяння USAID – Проєкту енергетичної безпеки, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Генерального директорату «Joint Research Centre» Європейської комісії, міжнародних технічних експертів та відповідно ОГТСУ, НАК «Нафтогаз України» та Укртрансгазу.
