Члени Координаційної групи з енергетики G7+ відзначили прогрес України у впровадженні реформ у сфері енергетики, а також запевнили у подальшій підтримці та допомозі у відновленні енергетичної інфраструктури України з акцентом на підтримку переходу до децентралізованої сталої енергетичної системи.
Про це йдеться в спільній заяві членів Координаційної групи з енергетики G7+ та Уряду України в рамках Партнерства з чистої енергії щодо сприяння сталому екологічному відновленню енергетичної системи України, проголошеній на заході, організованому спільно Міністерством енергетики України і Європейською Комісією на платформі українського павільйону у межах Конференції ООН зі зміни клімату COP29, що відбувається у Баку.
«Вітаємо прогрес України в ключових реформах енергетичного сектору та сталого відновлення об’єктів енергетичної інфраструктури України, що сприятиме безпечному та сталому майбутньому чистої енергії у світі», - йдеться у документі.
Зокрема, відзначається прогрес у впровадженні реформ, досягнутий Україною для досягнення цілей переходу на чисту енергію, збільшення зусиль у рамках шляху розширення та забезпечення дотримання зобов’язань за Договором про Енергетичне Співтовариство, зокрема:
● прийняття Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року та затвердження Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року як складової НПЕК;
● удосконалення ринкових схем підтримки розвитку ВДЕ, включаючи гарантії походження електроенергії з ВДЕ, встановлення моделі Нетбілінгу для самоспоживачів;
● запуск законодавчої процедури транспозиції Інтеграційного пакету у сфері електроенергії (EIP) у національне первинне законодавство;
● затвердження Стратегії розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року та Оперативного плану заходів з її реалізації на 2024-2026 роки.
Також країни-партнери та міжнародні організації – члени Координаційної групи G7+ висловлюють підтримку України у подальших ключових реформах у рамках шляху розширення ЄС, Енергетичного Співтовариства, імплементації Плану щодо України та НПЕК. Це включає, зокрема:
● імплементацію Acquis ЄС в енергетичному секторі, включаючи Пакет інтеграції електроенергії, директиви ЄС з відновлюваної енергетики RED II та її переглянутої версії - RED III, Пакету ринків водню та декарбонізованого газу;
● подальшу лібералізацію ринків електроенергії та природного газу, поступове скасування зобов’язань щодо надання публічних послуг (PSO) та посилення захисту вразливих споживачів;
● посилення та подальше забезпечення незалежності енергетичного регулятора – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); також надзвичайно важливо для НКРЕКП є забезпечити відповідність операторів ГТС затвердженим вимогам щодо відокремлення;
● впровадження принципів сталого корпоративного управління, сумісного з відповідними Керівними принципами ОЕСР, в енергетичних державних підприємствах, включаючи принципи сталого звітування;
● розробка стратегій, рамок і законодавства для підвищення енергоефективності та сприяння нарощуванню децентралізованих рішень у сфері відновлюваної енергії відповідно до Acquis ЄС, критеріїв ESG та оцінки кліматичних ризиків, зокрема у секторах енергетики з вітру, сонця, водню та стійкої біомаси;
● розробка та впровадження механізму ціноутворення на викиди вуглецю з перспективою остаточного приєднання до Системи торгівлі викидами ЄС не пізніше ніж після вступу до ЄС;
● заохочення мобілізації капіталу та розвитку перспектив сприяння та зменшення ризиків для інвестицій в енергетичні проєкти в Україні, зокрема у відновлювану енергетику та розподілену генерацію.
Учасники відзначають, що наразі Координаційній групі G7+ вдалося мобілізувати понад 5 мільярдів доларів США на підтримку енергетичного сектору України, у тому числі понад 1 мільярд доларів, виділених після URC24 у червні цього року у відповідь на посилення російських нападів.
«Ми закликаємо країни продовжувати сприяти відновленню енергетичної системи України та екологічній трансформації як самостійно, так і колективно шляхом виділення необхідних коштів на проєкти та програми з відновлення, які впроваджуються під егідою міжнародних організацій», - йдеться у заяві.
Крім цього, члени Координаційної групи G7+ зобов’язуються збільшити підтримку для термінового відновлення енергетичної інфраструктури України, посилити спроможності транскордонних перетоків електроенергії з сусідніми державами-членами ЄС з дотриманням норм 4-го Енергопакету «Чиста енергія для усіх європейців», спільних цілей та принципів енергетичного переходу для досягнення кліматично нейтральної економіки, як закріплено в Національному плані з енергетики і клімату.
Також заява визнає вирішальне значення важливості посилення активного та пасивного захисту існуючих та реконструйованих об’єктів української енергетичної інфраструктури, адже руйнування енергетичних об’єктів збільшує ризики соціальної та екологічної катастрофи в Україні.
